Інклюзивне навчання

З 2019 року запроваджений новий механізм забезпечення заходами з реабілітації дітей з інвалідністю за принципом „гроші ходять за людиною”, що дозволить забезпечити адресність,  прозорість та підвищити якість надання реабілітаційних послуг.

Верховною Радою України 31.10.2019  підтримано ініціативу Уряду та Мінсоцполітики та  прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рікˮ від 31.10.2019 № 265-IX, яким  передбачено зміну назви бюджетної програми 2507100 з „Реабілітація дітей з інвалідністю внаслідок дитячого церебрального паралічу” на „Реабілітація дітей з інвалідністю”.

На виконання Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік” від 31.10.2019 № 265-IX, а також Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік” Кабінетом Міністрів України прийнято 04.12.2019 постанову Кабінету Міністрів України № 994 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27  березня 2019 р. № 309”. Ці зміни дають можливість забезпечити за принципом „гроші ходять за людиною” заходами з реабілітації дітей з інвалідністю не лише внаслідок дитячого церебрального паралічу, а також з іншими захворюваннями, тобто дозволить охопити більш ширшу аудиторію дітей з інвалідністю реабілітаційними послугами які потребують допомоги.

Довідково: На сьогодні діти та дорослі з інвалідністю (усіх нозологічних форм захворювання) можуть бути забезпечені реабілітаційними послугами  відповідно до Порядку надання окремим категоріям осіб послуг із комплексної реабілітації (абілітації), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 80. Даний Порядок визначає механізм надання особам з інвалідністю та/або дітям з інвалідністю, та/або дітям віком до трьох років, які належать до групи ризику щодо отримання інвалідності (з метою попередження інвалідності), послуг із комплексної реабілітації (абілітації) в реабілітаційних установах комунальної та державної форми власності.

Згідно із статтею 11 Закону України „Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні” (далі – Закон) місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених нормативно-правових актами, зокрема, вживають заходів щодо розширення мережі  реабілітаційних установ.

Статтею 14 Закону визначено, що потреба в державних реабілітаційних установах визначається відповідно до соціально-економічних і демографічних потреб України та її регіонів центральними органами виконавчої влади в межах своїх повноважень. Рішення про їх створення приймаються Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Потребу в комунальних реабілітаційних установах визначають місцеві органи виконавчої влади. Рішення про їх створення приймаються органами місцевого самоврядування.     

Відповідно до частини другої статті 17 Закону реабілітаційні установи здійснюють комплексну реабілітацію осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю шляхом реалізації, зокрема, медичних, фізичних, психологічних, педагогічних, професійних та інших заходів відновлювального характеру, спрямованих на попередження прогресування патологічного процесу, усунення чи максимально можливу компенсацію обмежень життєдіяльності, відновлення здоров`я та трудових навичок осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, корекцію психічних процесів, здобуття ними освіти, їх трудову зайнятість незалежно від категорії і причин інвалідності.   

Нормативно-правові акти

- Закон України „Про державний бюджет України на 2019 рік” (з урахуванням Закону України № 265-IX, який набув чинності з 09.11.2019 щодо зміни назви бюджетної програми 2507100 на „Реабілітація дітей з інвалідністю”);

- Закон України „Про державний бюджет України на 2020 рік”;

- Постанова Кабінету  Міністрів України від 27.03.2019 № 309 „Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю  ” (далі – Постанова 309). 

- Постанова Кабінету  Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 80 „Про затвердження Порядку надання окремим категоріям осіб послуг із комплексної реабілітації (абілітації)  ”.  

- Наказ Міністерства соціальної політики від 27.09.2018 № 1423 „Про затвердження форм документів щодо направлення окремих категорій осіб на комплексну реабілітацію (абілітацію)”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2018 р. за № 1160/32612.

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-2 від 10 січня 2017 року

Департаменти (управління) освіти
і науки обласних, Київської Міської
державних адміністрацій

Про сучасні підходи до навчально-
виховного процесу учнів
з особливими освітніми потребами

На засадах демократизації освітньої політики та реформування системи інституційного навчально-виховного середовища Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 26 жовтня 2016 р. за № 753 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585» (щодо забезпечення права на освіту дітей із затримкою психічного розвитку шляхом їх навчання у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів та відповідну поступову реорганізацію спеціальних шкіл та шкіл-інтернатів для дітей із затримкою психічного розвитку).

Затримка психічного розвитку (далі - ЗПР) не є стійким незворотнім психічним порушенням. Під впливом кваліфікованої корекційної допомоги практичного психолога, посада якого передбачена у штаті працівників загальноосвітніх навчальних закладів, а також вчителя-логопеда, діти із ЗПР досягають стабільних успіхів у навчанні та в подальшому мають можливість опанувати Державний стандарт базової повної загальної середньої освіти.

Припинення набору учнів до підготовчого та першого класів спеціальної школи для дітей із ЗПР з 1 вересня 2017 року та забезпечення можливості навчання вказаної категорії дітей у спеціальних та інклюзивних класах у загальноосвітніх навчальних закладах реалізує їхнє право на виховання в сім'ї та сприятиме процесу реформування системи інституційного догляду та виховання дітей.

Позиція щодо припинення набору учнів до підготовчого та першого класів спеціальної школи для дітей із ЗПР з 1 вересня 2017 року безпосередньо стосується навчально-реабілітаційних центрів, структурними підрозділами яких є спеціальні школи (школи-інтернати), загальноосвітніх шкіл-інтернатів та спеціальних шкіл-інтернатів інших видів, у яких функціонують класи для дітей із ЗПР.

Натомість діти із ЗПР успішно навчаються у спеціальних класах загальноосвітніх навчальних закладів (далі - 3H3). Зарахування дітей із ЗПР у спеціальні класи в складі ЗНЗ здійснюється відповідно до Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН України від 09.12.2010 № 1224, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1412/18707). Зазначеним Положенням про спеціальні класи визначена оптимальна наповнюваність класів (груп), у тому числі для дітей із ЗПР. Оскільки спеціальні класи у ЗНЗ функціонують у спеціально створених умовах (однорідний контингент учнів, зменшена наповнюваність класів (груп), спеціальні навчальні плани, якими визначено години на корекційно-розвиткову роботу, адаптовані підручники, підготовлені вчителі), посада асистента вчителя у таких класах не передбачена.

За бажанням батьків та рекомендацією психолого-медико-педагогічної консультації, дитина із ЗПР може навчатися в інклюзивному класі загальноосвітньої школи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 «Пpo затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (далі - Порядок).

Пунктом 9 Порядку визначено, зокрема, що навчання в інклюзивних класах здійснюється також за спеціальними підручниками. Принагідно наголошуємо на особливій актуальності питання забезпечення сліпих учнів, не залежно від місця та форми їх навчання, підручниками, надрукованими шрифтом Брайля. Це пряма відповідальність органів управління освіти.

Звертаємо увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. за № 753 установлено строк навчання у школі I ступеня загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами з обов’язковим підготовчим класом та 1-4 класи (5 років). Окрім того, у постанові Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585 слова «які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» замінено словами «з особливими освітніми потребами»; слова «розумово відсталих дітей» замінено словами «дітей з порушеннями розумового розвитку».

При проведенні консультативно-роз’яснювальної роботи з керівниками, педагогічними працівниками ЗНЗ різних типів, батьківською громадськістю взяти до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2016 р. за № 671 «Пpo внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» встановлено, що учням з порушеннями розумового розвитку видається свідоцтво про базову загальну середню освіту за спеціальною програмою; учням з помірною розумовою відсталістю видається довідка про закінчення повного курсу навчання за спеціальною програмою.

Нагадуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 585 «Пpo встановлення строку навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з особливими освітніми потребами» строк навчання дітей з порушеннями розумового розвитку з урахуванням особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності становить: школа I ступеня - підготовчий клас, 1-4 класи; школа ІІ ступеня - 5-9(10) класи, всього 10(11) років. Створення у школі ІІ ступеня для дітей з порушеннями розумового розвитку 10 класу з поглибленою професійною реабілітацією (з урахуванням стану здоров’я учнів та рекомендацій лікарів) передбачено Положенням про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (наказ Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 № 852, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2008 р. за № 1219/15910), що не є чинним для загальноосвітньої школи.

Просимо довести зазначені роз’яснення до відома працівників органів управління освітою, методичних установ, керівників, педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, батьківської громадськості.

 

Заступник міністра       Павло Хобзей